Перший Космічний апарат

ДС-У3-ІК-1 (перший КА, створений за безпосередньою участю вчених та фахівців соціалістичних країн за програмою «Інтеркосмос»).

Маса – 303 кг, час активного існування – 60 діб.

Основні результати експерименту: Вперше вдалося виявити поляризацію рентгенівського випромінювання під час сонячних спалахів. Під час заходу апарата в тінь Землі оптичні та Лайман-альфа фотометри визначали «запас» молекулярного кисню та аерозолів у верхній атмосфері Землі.

ПРОГРАМА "ІНТЕРКОСМОС"

Конструкторське бюро "Південне" внесло основний внесок у розвиток матеріальної бази та здійснення міжнародного співробітництва в галузі фундаментальних наукових досліджень навколоземного космічного простору з використанням засобів космічної техніки. Практична діяльність підприємства у цьому напрямку проводилася у взаємодії з Радою з міжнародного співробітництва при Академії наук СРСР "Інтеркосмос", створеною у 1966 р. для координації робіт міністерств, відомств, наукових установ та промислових підприємств СРСР.

Конструкторське бюро "Південне" виступило з ініціативою використовувати для постановки спільних наукових експериментів малі уніфіковані космічні апарати серії ДС-У власної розробки (1965 р.), а згодом, в 1976 р. — автоматичну універсальну орбітальну станцію. Ця ініціатива була підтримана, що дозволило Академії наук СРСР у кооперації з Академіями наук соціалістичних країн Болгарії, Угорщини, Німеччини, Республіки Куба, Монголії, Польщі, Румунії, Чехословаччини, а надалі за участю наукових організацій Франції, Індії, Швеції, Австрії та інших країн здійснити широкомасштабну комплексну програму космічних досліджень (програма "Інтеркосмос").

Перший апарат "Інтеркосмос-1" був запущений ракетою-носієм 11К63 з космодрому Капустін Яр 14 жовтня 1969 р. З 25 автоматичних апаратів, виведених на орбіту в СРСР за програмою "Інтеркосмос" , 22 створено у Конструкторському бюро "Південне" та виготовлено на виробничому об'єднанні "Південний машинобудівний завод".